Викинь старі тумблери! Ідеальна «кнопка-невидимка» для твоїх 5-вольтових монстрів (до 10A)
Коли корпус зібраний «тютелька в тютельку», а головний вимикач раптом хоче зайняти половину девайса — на сцену виходить маленька плата, яка виглядає невинно… і комутує струм так, ніби в неї характер "хижака" .
Біль знайомий?
Ти робиш кастомний павербанк, потужний ліхтар на одному 18650 або живиш «ненажерливу» збірку на ESP32/Raspberry Pi? Тоді ти знаєш цей момент: усе компактно, красиво, продумано… і тут треба втулити ГОЛОВНИЙ ВИМИКАЧ.
Маленькі повзунки можуть героїчно триматись, але при 2–3А часто переходять у режим «ароматизатор пластику». А ставити величезний рокер на маленький девайс — це як причепити колеса від трактора на самокат: їхати можна, але соромно.
Що це таке і чому це геніально?
XL-10AL — мікроскопічна плата (приблизно 22×13 мм), яка працює як електронний ключ. Це версія Low Voltage — спеціально під низьковольтні проєкти.
| Вхідна напруга | 3.5В – 5.4В |
|---|---|
| Максимальний струм | до 10A (піково) |
| Для чого ідеально | 1× Li-Ion (3.0–4.2В) або 5В живлення |
| Форм-фактор | плата менша за ніготь (але з амбіціями) |
Так, «10A на такій крихті» звучить як черговий китайський сюжет. Але тут принаймні є логіка, а не лише віра.
Чому XL-10AL крутіша за звичайну кнопку?
Плата майже пласка знизу — просто клеїш її на двосторонній скотч хоч на акумулятор 18650, хоч на стінку корпусу. Жодних гайок, свердління «дірки під 20 мм» і традиційного ритуалу з фразою «та як же воно тут має влізти?!».
Для 5–8А механікою доводиться тягнути товсті силові дроти через весь корпус до вимикача — це і втрати, і місце, і кабель-менеджмент рівня «павук після енергетика».
- Модуль ставиш впритул до батареї (силові дроти ультракороткі).
- На корпус виводиш будь-яку маленьку тактову кнопку тонесенькими дротиками.
- Отримуєш охайність і менше просідань.
«Але ж це електроніка — вона садить акум!» — скажуть скептики. Споживання у вимкненому стані — 0.3 µA.
Простими словами: твій 18650 швидше розрядиться від природного саморозряду й старіння, ніж ця плата його «висмокче». Тут можна навіть не сваритись — нема з ким.
Коли керування живленням — це маленька непомітна кнопка, корпус виглядає як продукт, а не як лабораторний макет «зліпив з того, що було».
Залізне серце: чому це взагалі працює?
Логічне питання: «Автор, ти серйозно? 10 ампер через цю малечу?» Я теж сумнівався, поки не глянув у даташит компонента, який тягне всю важку роботу — потужний P-канал MOSFET AGM30P05A.
Тест-драйв за 1 хвилину
Найпростіший стенд: джерело → модуль → навантаження (LED/лампа/резистор). Натиснув — є, натиснув — нема. Як у казці, тільки без дракона.
Все підключено, але навантаження знеструмлене. Тиша і спокій.
Одне натискання — і живлення подається миттєво. Клік — і світло є.
Гайд: як не спалити все у першу хвилину
- ✅ 1× 18650/21700 (3.0–4.2В) — ідеально.
- ✅ USB 5В (≈5.0–5.1В) — чудово.
- ❌ 2 банки послідовно (7.4В) — смерть модулю.
- ❌ 9В «Крона» / 12В акум — миттєва смерть.
Для вищих напруг шукай версію XL-10AH (або інший ключ під потрібний діапазон).
- до 3–4A: зазвичай ледь теплий.
- 5–6A: гріється відчутно.
- 10A: пікове. Для тривалої роботи — маленький радіатор на MOSFET дуже бажаний.
Підключення (без шаманства)
Замість тисячі слів — ось наочна схема. Зверніть увагу: силові дроти мають бути короткими й товстими, а керування можна винести на довгих тонких дротиках.
Поширені помилки (і як не поповнити їхню колекцію)
Найчастіший сценарій: «земля ж скрізь земля» — і так, але тільки якщо ти реально з’єднав її там, де треба. У модулів часто є дві GND точки (вхід/вихід), які мають бути спільними з твоєю системою.
- Перевір мультиметром, що VIN GND і VOUT GND мають коректний зв’язок (залежить від конкретної плати, але зазвичай це одна «земля»).
- Не роби «земляний ланцюжок» тонкими дротами через пів корпусу — це просадки та дивні глюки.
Для керування — тонкі дроти ок. Для силової частини — ні. Якщо дріт тонкий, він гріється, дає просадку і може перетворити «10A модуль» на «5A сумний досвід».
- Силові дроти роби короткими і товстішими (по можливості).
- Якщо навантаження імпульсне (мотор, DC-DC, підсилювач) — запас по перерізу не зайвий.
Довгі силові дроти = падіння напруги + наведення + інколи «магічні» перезавантаження ESP32. Особливо якщо поруч DC-DC перетворювач або мотори.
- Став модуль ближче до батареї, а навантаження — по можливості ближче до модуля/джерела.
- Якщо довжина неминуча — подумай про скручування пари (плюс з мінусом) для зменшення наводок.
На 3–4А часто все ок. Але якщо ти реально близько до 6–10А або корпус закритий і без вентиляції — MOSFET грітиметься, а маленька плата не має площі для відводу тепла.
- Для великих струмів — маленький алюмінієвий радіатор на транзистор.
- Термоскотч/термоклей — ок, але не ліпи радіатор на пил і настрій: поверхню знежир.
Найшвидший спосіб перетворити модуль на сувенір — подати понад 5.4В. 2S літій, 9В, 12В — це не «може прокатить», це «привіт, дим».
Тонкі дроти до кнопки — це добре. Але якщо вони довгі й безладні, поруч силова частина — можна зловити «самонатискання» або нестабільність (особливо в шумних схемах).
- Дроти керування теж роби акуратними і не гігантськими.
- Тримай їх подалі від силових петель та індуктивностей DC-DC.
Міні-FAQ
Чи можна ставити XL-10AL на 2 банки 18650 послідовно (2S)?
Ні. Це AL-версія для 3.5–5.4В. Для 2S шукай модуль під вищу напругу (типу XL-10AH або аналог). Інакше модуль зіграє «коротку, але яскраву» роль.
Чи підходить для Raspberry Pi?
Так, якщо ти подаєш стабільні 5В і струм у межах можливостей твоєї схеми/дротів/роз’ємів. Але пам’ятай: Raspberry Pi чутливий до просідань — короткі товсті силові дроти тут реально важливі.
Чи буде «клацання» як у реле?
Ні. Це електронний ключ на MOSFET — тихо, без іскри та без «клац-клац». Єдиний звук — твій шепіт: «нарешті красиво».
Модуль гріється. Це нормально?
Легке тепло на кількох амперах — нормально. Відчутне нагрівання на 5–6А — теж очікувано. Якщо близько до 10А або гріється сильно в закритому корпусі — став радіатор і скорочуй силові дроти.
Чому в мене просідає напруга/перезавантажується ESP32?
Часті причини: занадто тонкі або довгі силові дроти, поганий контакт, «земля» йде петлями, навантаження імпульсне (DC-DC/мотор), а проводка як у навушників. Рішення: коротше/товстіше, акуратніша GND, мінімізуй петлі, рознеси силову частину і керування.
Яку кнопку ставити?
Будь-яку нормальну тактову/кнопку під твої задачі (моментальну). Кайф у тому, що через неї не йде силовий струм, тому «маленька кнопочка» тут — не слабкість, а задум.
Вердикт
Якщо ти будуєш щось портативне на одному літієвому акумуляторі й треба комутувати серйозний струм — XL-10AL виглядає як «безальтернативна кнопка-невидимка»: дешева, компактна, охайна в монтажі.
І головне — більше ніяких страшних чорних тумблерів на витончених 3D-друкованих корпусах. Нехай твій девайс виглядає як гаджет, а не як «польова модернізація павербанка 2007 року».
Написати коментар